top of page
  • Фото автораdemidont.com

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (частина 1)

В Кодексі законів про працю України передбачнено новий особливий вид трудового договору - трудовий договір з нефіксованим робочим часом, згідно з умов якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, про які ми зараз вам розкажемо.


Важливо:
  • При укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

  • Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.


1. Встановлені обмеження щодо кількості таких трудових договорів:

  • Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у 1 роботодавця не може перевищувати 10 % загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

  • Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше 1-го трудового договору з нефіксованим робочим часом.


2. Передбачено інформацію, яка обов’язково має бути зазначена в трудовому договорі з нефіксованим робочим часом:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;

  • інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)


3. Встановлено, що кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.


4. Передбачено випадки відмови працівника від виконання роботи:

  • роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин;

  • працівнику було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.


5. Передбачено нову підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години.

Важливо:

Наявні виключення щодо можливості застосування відповідної підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності:

  • відмова працівника у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків;

  • повідомлення роботодавцем працівнику про наявність роботи відбулось із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.


Слава Україні!

Героям слава!


bottom of page