Розповідаємо про позбавлення дієздатності у зв’язку з наявністю в особи психічного захворювання.
Стаття 39 Цивільного кодексу України (ЦКУ) передбачає, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Такий стан може настати, наприклад, за хронічного психозу, коли людина втрачає зв’язок із реальністю, страждає від параної, ілюзій і галюцинацій. Або ж за наявності в осіб похилого віку таких хворіб як, наприклад, деменція.
Правові наслідки такої недієздатності зазначені в статті 40 ЦКУ:
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину (тобто навіть побутові правочини, які може вчиняти особа з обмеженою дієздатністю вже є неможливими).
Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ми описали те, що стається в найгіршому випадку, коли психічне здоров’я настільки занедбане, що людина вже не усвідомлює значення своїх дій і не здатна розуміти важливості і наслідків правочинів (укладення договорів, вчинення юридично значимих дій). Саме тому ми ще раз наголошуємо на тому, що за наявності будь-яких скарг щодо психічного здоров’я (депресія, тривожність, інсомнія) - потрібно якнайшвидше звертатись до спеціалістів. До речі, якщо звернутись в приватну клініку чи до приватного психолога/психіатра - на психіатричний облік ставати не обов’язково.
Дбайте про своє здоров’я і один про одного в цей нелегкий час пандемії - і все буде добре.