top of page
  • Фото автораdemidont.com

Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану (частина 2)

1. Щодо заробітної плати: Незмінним залишається те, що заробітна плата має виплачується працівнику своєчасно відповідно до умов, визначених трудовим договором. Проте роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося:

  • внаслідок ведення бойових дій;

  • дії інших обставин непереборної сили.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.


2. Щодо відпустки: Незмінним залишилось те, що щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Проте тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки державних службовців не скорочується до 24 днів, а становить 30 днів, що передбачено Законом України «Про державну службу». Однак в період дії воєнного стану роботодавець може:

  • відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Проте державним службовцям надалі надається додаткова відпустка за вислугу років.

  • надати на прохання працівника відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тобто, не застосовується норма Закону України «Про відпустки» щодо не перевищення в 15 днів такої відпустки. Тому відпустка без збереження заробітної плати може надаватись працівнику на весь період воєнного стану.

Відпустка без збереження зарплати надається працівнику незалежно від території України, на якій знаходиться підприємство, установа чи організація-роботодавець.

3. Щодо призупинення дії трудового договору: Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачається новела в трудовому законодавстві – «призупинення дії трудового договору», під яким розуміється тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Основні особливості призупинення дії трудового договору:

  • Виключна підстава призупинення - військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

  • Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тобто, трудові відносини між роботодавцем і працівником зберігаються, але «заморожуються» на період, що виключає можливість здійснення роботи.

  • Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник мають повідомити за можливості один одного у будь-який доступний спосіб. Тобто, допускається повідомлення про припинення дії трудового договору через електронну пошту, шляхом використання мобільного телефону тощо.

  • Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. На жаль, росія не виконує жодних зобов’язань, тому очікувати на таке відшкодування не варто.


4. Щодо припинення трудових відносин: На період дії воєнного стану передбачені також особливості припинення трудових відносин - допускається розірвання трудового договору:

1) з ініціативи працівника у випадку якщо наявні 2 умови:

  • підприємство, установа, організація, у якій працює працівник, розташоване у районах бойових дій;

  • існує загроза для життя і здоров’я такого працівника.

В такому випадку розірвання трудового договору відбувається у строк, зазначений у заяві працівника. Однак така можливість припинення трудових відносин за наявності 2 вищезгаданих умов не передбачена для працівників, які:

  • примусового залучені до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану; залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

2) з ініціативи роботодавця:

  • у період тимчасової непрацездатності працівника

  • у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)

В цьому випадку датою звільнення є перший робочий день, що є наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану звільнення працівника з ініціативи роботодавця відбувається без згоди профспілки, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

Таким чином, на відмінну від призупинення дії трудового договору, припинення трудового договору тягне за собою наслідки у вигляді остаточного припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.



Слава Україні!

Героям слава!

bottom of page